Цікаві факти про мило
До деяких речей ми настільки звикаємо, що навіть не замислюємося над тим, що колись люди обходилися без них. Особливо, якщо це предмети щоденного користування, таке як мило. Зараз ми поговоримо про цікаві факти пов’язаних з милом, про які ми навіть не підозрюємо.
Історія мила
Сьогодні історики встановили, що милом користувалися ще в 2800г. до н.е. в древніх цивілізаціях Шумери і Вавилоні. У Месопотамії знайдені глиняні таблички з писанням технології виготовлення мила, вони датуються приблизно 2200г. до н.е. Знайдено також Єгипетський папірус середини другого тисячоліття до нашої ери, який свідчать, що єгиптяни регулярно вживали мило. Широко застосовували подібні миючі засоби і в Стародавньому Римі.
Виявлено рукопис перського хіміка Аль-Розі, в якій детально описані рецепти приготування стародавнього мила, рукопис датований 13 століттям. Один з рецептів говорить: візьміть кунжутне масло, змішайте його з лугом і водою, додайте сік лайма і варіть на вогні.
Археологи встановили, що вже 6 тисяч років тому існувало налагоджене виробництво мила з лужної солі, рослин, золи, тваринних жирів. Наприклад, скіфські жінки розтирали в порошок деревину кипариса і кедра, додаючи до нього воду і ладан. Отриманою сумішшю натирали тіло, шкіра виливала аромат, а після видалення мазі ставала чистою і доглянутою.
В античному світі мило виробляли з козиного або бичачого жиру, додаючи деревну золу. Його робили трьох видів: тверде, м’яке і рідке. Їм вмивалися і фарбували волосся в жовтий або червоний кольори.
Сьогодні купити мило не проблема, але в середині століття, наприклад, в Франції та Англії митися милом могли тільки дворяни. Варити мило дозволяли тільки аптекарям. Секрет приготування мила тримали в таємниці. За правилами Миловарній гільдії XIV століття в Англії миловарам заборонялося ночувати під одним дахом зі звичайними людьми, щоб секрет мила не дістався простолюду.
Милися в ті часи дуже рідко, навіть найбагатші люди, так королева Іспанії Ізабелла Кастильська зізнавалася, що милом вона користувалася всього два рази в житті: при народженні і напередодні весілля. Ось приклад умивання короля Людовика XIV: йому підносили велику чашу, на дні якої хлюпала вода. Король змочував кінчики пальців і злегка доторкався ними до повік. На цьому процедура закінчувалася – умиватися цілком в ті часи було не прийнято.
У 1808 році був встановлено склад мила. Виявилося, що мило – це натрієва сіль вищої жирної (карбонової) кислоти. Досліди проводив французький хімік Мішель Ежен Шеврель (1786-1889).
Виробничий процес миловаріння був відпрацьований в конце1930-х років. Він представляв собою безперервний процес гідролізу (розщеплення) жирів водою і парою високого тиску в миловарних вежах.
Мило на Русі
На Русі існували цілі спеціалізовані села, які займалися миловарінням, така діяльність носила назву «потішне ремесло». Мило тоді вироблялося з тваринного сала і рослинних масел.
Приблизно до середини дев’ятнадцятого століття мило було доступно лише для знатних городян. Селяни ж користувалися лугом, що складається з води і золи.
Також в якості мила використовували напівсиру картоплю і спеціальні кульки з папоротевої золи.
Починаючи з 1905 року, в Нижньому Новгороді під керівництвом купця першої гільдії Зеліка Мордуховича Персіц було впроваджене оригінальне мило, за свій незвичайний зовнішній вигляд мило назвали мармуровим.
Склад мила
Основним компонентом твердого мила є суміш розчинних солей вищих жирних кислот. Зазвичай це натрієві, також можуть використовуватися – калієві, амонієві солі таких кислот, як стеаринова, пальмітинова.
Додатково в складі мила можуть бути і інші речовини, що володіють миючою дією (наприклад, мильні горіхи і т.д.), щоб мило приємно пахло, додають ароматизатори, за зовнішній вигляд відповідають – барвники.
Види мила
Господарське тверде мило
Тверде господарське мило містить 40-72% основної речовини, 0,1-0,2% вільного лугу, 1-2% вільних карбонатів Na або К, 0,5-1,5% нерозчинного у воді залишку. Його використовують для прання.
Господарське рідке мило.
Це досить новий продукт. Склад такого мила відрізняться від господарського твердого наявністю ПАР (поверхнево активної речовини). Також в складі, як правило, міститься звичайне мило, відсоток введення в рецептуру не більш як 5%. Це інноваційний засіб використовується як універсальний продукт, як для прання так і для прибирання в оселях. Багато мам використовують для прання дитячих речей, оскільки воно добре відпирає плями і виполіскується з одягу, не викликаючи подразнень. Такий продукт є в ТМ «Чистий Дім». Рідке господарське мило ТМ «Чистий Дім» відрізняється не тільки приємним свіжим ароматом , але і концентрованим складом, 1 літр засоба вистачає на 20 циклів прання. Якщо розвести засіб з водою (25 мл засобу на в 5 л теплої води) можна повністю прибрати в будинку: помити всі поверхні на кухні (умивальник, плитку, плиту), двері і підлогу, підвіконня в кімнатах, також і плитку ванній. Додаткова перевага засобу – це наявність в складі іонів срібла, які виявляють антибактеріальну дію.
Рідке мило.
За консистенцією є рідиною. Використовується в якості миючого засобу для миття рук, як гель для догляду за тілом та антибактеріальний засіб. Рідке мило з міркувань гігієни, особливо рекомендується використовувати в громадських місцях. В дома воно теж дуже зручно у використанні, для видавлювання мила досить натиснути на дозатор. Для економії коштів споживачів також випускають мило в запасках, які потрібно переливати в флакон або спеціальний контейнер. Зараз на полицях магазинів можна побачити дуже широкий асортимент такого мила з різним зовнішнім виглядом (прозоре або кремове) так і з різноманітними ароматами. Наприклад, в ТМ Vital Charm аромати мила ніжніші, квіткові і не нав’язливі, такі як: свіжий морський аромат – «Морські мінерали», свіжий цитрусовий – «Індійський жасмин і лемонгасс», ніжний квітковий – «Ніжна фіалка та бавовняна олія», пудровий – «Аргана і ваніль», а аромат мила ТМ Dolce Vero нагадує відомі смачні десерти «Тірамісу», «Малинова панна-кота», «Грушевий Тарт-татен».
Мило ручної роботи.
Мило можливо робити вручну декількома способами в домашніх умовах. При цьому в нього можуть додаватися ефірні масла, терті горіхи, мелену каву, кокосову олію і т. п., аромати і ароматизатори.
Один із способів – перетирання і розплавлення вже готового мила (наприклад, дитячого). Шматок мила треться на тертці, додається вода або інша бажана рідина (наприклад, відвари трав), потім вся маса ставиться на водяну баню і гріється на маленькому вогні при регулярному помішуванні. Коли маса стає однорідною, її знімають з водяної бані і додають ефірні масла і інші інгредієнти за бажанням. Мило ручної роботи може бути також зроблено зі спеціальної мильної основи, що продається в спеціалізованих магазинах. Основа може бути розтоплена в мікрохвильовій печі. На відміну від мила, отриманого промисловим шляхом, мило ручної роботи гірше милиться, оскільки входять до складу мильної основи інгредієнти більш щадні і м’які. З тієї ж причини воно швидше змилюється, ніж аналогічної ваги промислове мило.
Компанія Аква Косметикс Груп виробляє особливе гліцеринове мило ручної роботи різноманітних форм. Особливість даного мила – це красива форма і доступна ціна. Ось кілька прикладів такого мила:
Його виробляють з лугу і жирів вручну, це вимагає від миловара дотримання техніки безпеки при роботі з лугом.{:}{:en}
